«НАЗАВЖДИ! » - це про нашого очільника із вогником юнака, про досвідченого педагога, знаного в Україні освітянина Козія Ярослава Васильовича, який надзвичайно рано пішов із життя, однак залишив по собі безцінний спадок здобутків та перемог, творчих, завжди актуальних задумів, які рік за роком допомагали змінювати на краще рідний колектив.

Він жив і горів роботою, ділився своїм досвідом, знаннями. У коледжі кожен куточок досі пам’ятає його кроки, кожна авдиторія, кожна лабораторія, стадіон чи майстерня і до нині чує голос поважного та досвідченого керівника, передбачливого наставника і порадника. Під керівництвом Ярослава Васильовича наш освітній заклад став високопрофесійною платформою для аграрних вищих освітніх закладів західного регіону України.

За правдивим життям зрілого і завжди амбітного Борщівського агротехнічного фахового коледжу височить досвід гідно прожитих літ і справжня висота відвертих сердець таких яскравих особистостей, як Ярослав Васильович. Це була харизматична, енергійна, вимоглива до себе та інших, але дуже добра, світла, мудра Людина. Людина щирої душі, справжній оптиміст та мрійник. Всі, хто його знав, завжди відчували тепло його душі, могли розраховувати на його допомогу та підтримку. Він залишився у світлій пам’яті своїх однодумців висококваліфікованим, мудрим педагогом, великим працелюбом, обдарованою у багатьох сферах людиною.

Його зоря згасла у жовтні минулого року, у День працівників освіти, і цьогорічне свято Вчителя було затьмарене його відсутністю.

Втішає тільки те, що за весь цей рік, втримавши штурвал із рук свого бувалого капітана, коледж впевнено і натхненно продовжує хід ВПЕРЕД, бо й час завжди поспішає ВПЕРЕД!

Ми наближаємося до 75-літнього рубежу свого існування. В дружньому родинному коледжанському колі відзначатимемо ювілей шалених справ, грандіозних успіхів, неперевершених традицій, часом складних випробувань і освітнього неспокою.

Майже 20 років Ярослав Васильович очолював Борщівський агротехнічний фаховий коледж, не боячись ні труднощів, ні зрад, ні перемін, бо чітко знав, що за його плечима та за плечима усього педагогічного колективу – нова студентська зміна та молоде енергійне покоління тих, хто з оптимізмом увірветься у завтрашній день, продовжуючи і примножуючи усі добрі справи своїх попередників.

Незрима присутність нашого директора не дала збайдужіти, ледарювати і розчаруватися, адже сучасне життя змушує грати впевнено, а тому треба прагнути стояти твердо і рішуче.

«Шукайте успіху!»,- завжди закликав Ярослав Васильович.

«Дерзайте і перемагайте!»-надихав у найзапекліших змаганнях та в боротьбі.

Промчать ще кілька десятків років, і у 100- літній ювілей освітнього закладу Ярослава Васильовича, мабуть, назвуть патріархом педагогічної ниви, яку мали честь разом з ним засівати і ми. Нас багато! Багато творчих і цікавих педагогів, які працюють за покликом свого серця. А за прикладом нашого директора, є з – поміж нас ті, які заслуговують теж залишитися назавжди.