У вступному слові Галина Сарап розповіла про роль Слова під час національно-визвольної війни України проти загарбницької росії.
Оксана Вовк, куратор грпи Г-11, розказала про наших випускників і викладачів, які зі зброєю в руках захищають нашу землю від жорстокого і цинічного нападника.
Щемлива мілітарна поезія Ірини Бобик, яку читали студенти, підготували викладачі-словесники Ольга Блозва та Світлана Бачинська. Ольга Блозва доповнила поетичний ряд повідомленням про книгу “Д’воїна”, акцентувавши на тому, що авторка книги розмірковує про власну ідентичність, яка знаменує собою формування національної свідомості і проводить ретельний аналіз історичної пам’яті родин, етносів, що є важливою, для свого часу, але витісненої або змодифікованої.

Прадід мій був єврейський байстрюк,
А поза тим – звичайний селюк.
Дідо мій був зв’язковий УПА,
Хотів, не хотів –впала доля така.
Батько мій був міцнорукий шахтар,
Нічого, що мав, не приймав яко дар.

Один все життя ніс на собі тавро,
А другий мовчав, щоби гірш не було.
А в третього з праці аж рвалась спина –
Я ваша дочка.
Вашим болем сумна.

Такі роздуми засвідчують, що пам’ять є не стільки явищем, як конструктивним процесом, який, за переконанням Найджела Ханта, є відшуковуванням пам’яті минулого і, водночас, процесом відновлення її вагомості, в якому фіксуються актуальні події.
У збірці «Д’воїна» яскраво зображений дух воюючого народу і війна показана очима простої комбатантки – учасниці бойових дій.

Воюй, моя пані, щоденну війну,
Ти знаєш, навіщо, ти знаєш чому.
Ти знаєш, за що, і вже відаєш, як,
Життя своє ти відпускаєш навспак,
А мрії й думки прошиваєш навскіс,
І тіло твоє – все тугіший заміс.

Щоденна війна – то твій спокій в душі,
Бо твій добрий демон живе в калаші
Й шепоче тобі між снарядів і мін:
Боятись – найтяжча з можливих провин.

Художній керівник Ольга Костюк зачитала зі збірки “Д’воїна" оповідання “Морозиво”. В оповіданні чітко прослідковується віра у моральні сили народу, його стійкість та відвагу. Гуманізм художнього світовідчуття поетеси та письменниці Ірини Бобик в тому, що через її твори звучить засудження війни, яка “вогнем цілує”, фатально та безжально.
Глибоко патріотична силою Слова, література війни на Донбасі виростає сама в собі, трансформуючись із тексту, що фіксує чи інформує, в текст, який передає складні і часом суперечливі стосунки з дійсністю.
Тож, твори сучасних поетів, серед яких є і військові, і цивільні, стають своєрідним літописом подій. Саме такою є збірка Ірини Бобик «Д’воїна».
Пишеться нова сторінка у житті краян, України. Двері та серце музею відкриті – це відкриті двері до перемоги!

Ольга Блозва,
викладачка гуманітарних дисциплін