Колектив ПрАТ «Тернопільгаз» висловлює щирі співчуття рідним, близьким та працівникам Борщівського агротехнічного коледжу з приводу непоправної втрати - передчасної смерті керівника

Ярослава Васильовича КОЗІЯ

У ці скорботні дні розділяємо невимовний сум і тугу близьких і рідних. Добрий спомин про Ярослава Васильовича назавжди залишиться у наших серцях та в серцях тих, хто його знав, любив і поважав, кого він навчав, для кого був мудрим наставником.

За роки праці Ярослав Васильович виховав не одне покоління випускників. Він був тим керівником, який по-особливому любив життя, ніколи не скупився на добре слово, підтримку, не шкодував ні сил, ні часу, щоб втілити намічене.

Низько схиляємо голову та молимося за упокій його душі.

Вічна йому пам’ять та Царство Небесне! Нехай спочиває спокійно у Царстві Божому.

Змагання пройшли на високому професійному рівні, де молоді спортсмени показали свою майстерність . Учасники були поділені на три групи, змагання в яких проходили по коловій системі. Переможці груп здобули право змагатися за призові місця. Третє призове місце здобув студент групи Е-11 Мимка Назар; друге місце посів студент групи Г-11 Николаїшин Іван; переможцем став студент групи Аі-011 Санетра Максим. Всі вони нагороджені грамотами дирекції коледжу та пам’ятними медалями.

А яку найсумнішу книгу читали Ви?

Завжди матимете свою думку про Голодомор допоки не прочитаєте роман Світлани Талан "Розколоте небо". Читаєш і стає страшно.

Читаючи твір одразу відчувається, що автор ретельно вивчала історію перед написанням  (можливо спілкувалась з людьми, яким вдалось пережити цей жах і вижити з  дітьми), адже, на мою думку, вона досить реалістично створила в даному романі атмосферу радянських часів доби колективізації, формування колгоспів. Погоджуюсь, що твір залишає велике поле для роздумів й зайвий раз нагадує, щоб ми цінили життя, тому його варто обов”язково прочитати.